Книжкові акорди

Незвична конструкція правда ж? Саме в такому положенні найчастіше я бачу гітару, коли заходжу до батьків. Час від часу вона примхливо поводиться, не бажаючи грати красиві (ну на скільки вміло грає гітарист) нотки. Ця красуня, напевне, такого віку як я. Та скільки пам'ятаю, вона стоїть в кутку, з відклеїними струнами і сама собі сумує. І весь час отак по колу, то пару днів на ній програють бажаючи і знову відклеюється така штука, куди кріпляться струни,і знову барикада з найтовстіших і як не дивно, найновіших книжок, що мирно спочивають, виконуючи зовсім незнайому їм роль - роль грузика.

Ось так спить гітара, красуня, лінива, але красуня))))) така ж як і її власник))))) Романтика у вечірньому світлі не супроводжується ніжними нитками, та надіюсь, що після чергового ремонту, в домі знову заграють смішні старі мелодії, бо нові не встигаємо вивчити. Хоч і лежить ще одна красуня - окулєлє - та мелодія, мушу зізнатися, на ньому зовсім інакша))