Saturday Photo Digest: Пісня буде поміж нас

Цей пост я хочу приділити події, яка наповнила сенсом увесь тиждень і досі тримає настрій мій.

Кума написала, що купила для себе 2 квитки у філармонію на концерт "Івасюк. Відомий і невідомий", але піти не зможе, тому віддала його нам з Олею. Я думала докупити ще один квиток для Тараса, але він довго думав чи хоче, і вже не було, що купувати, бо квитки повністю були розкуплені за тиждень до концерту.

До дня народження легендарного композитора, співака та поета, відомі українські музиканти підготували такий дуже такий пізнавальний концерт, бо до кожної пісні був короткий вступ історія створення пісні. І це було цікаво, бо я цього не знала.

Коротка біографія Автора неймовірних пісень, пісні якого ми інколи вже називаємо народними, не від того, що не знаємо автора, а тому, що, мабуть, кожний знає ці пісні.

Володимир Івасюк

Народився Володимир Михайлович Івасюк 4 березня 1949 року у районному містечку Кіцмань Чернівецької області в сім’ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Вже у три роки він проявив величезну увагу до музики, з цікавістю спостерігаючи за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 році батько композитора разом з іншими жителями Кіцмані добивається, аби в містечку відкрили музичну школу, і п’ятирічний Володя потрапляє в підготовчий клас філії Чернівецької школи №1, де починає опановування скрипкою. А в 1956 році іде у перший клас середньої школи. Хлопець проявив неабиякі нахили до гри на скрипці, його запрошують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для робітників та колгоспників. За свою чудову гру Володя отримує від земляків подарунок — гарну німецьку скрипку.

Більше детальнішу його біографію ви можете прочитати тут.

Але за 30 років життя, Володимир написав 107 пісень, 53 інструментальних творів, музику до кількох вистав. Більшість пісень були написані з його друзями і знайомими в 20 років, а пісні настільки глибокі і змістовні, такі дорослі, що важко повірити, що юні хлопці можуть написати такі слова.

А скільки ще він міг написати пісень і музики. Так рано загинув, від рук радянської влади (офіційна версія самогубство - повішення в Брюховецькому лісі)
Але в це не вірить ніхто з найближчих.

Ось найвідоміші пісні слова чи музику до яких написав Володимир. Ви лиш почитай...

Балада про дві скрипки
Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки –
Поділив надвоє снів свою красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А дуга скрипка – вечірній сум.

Закохались в нього дві сестри весною –
Одна – як та нічка, друга – мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.

Приспів:
Одна сміялась,
Плакала друга.
Гей, поєднались
Радість і туга.
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках,
Ночі і днини.

А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.

Приспів:
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А дуга скрипка – вечірній сум.

Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.

Приспів:
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга,
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках
Ночі і днини.

Мила моя
Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів,
Щоб не спав, не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що так люблять очі сині.

Приспів:
Мила моя, люба моя,
Квіте ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Й квіти весняні.

Якщо ж вітер полетіти
В полонини не захоче,
Все одно знайду я квіти,
Що так люблять сині очі.

Перейду я бистрі ріки
І піднімусь аж за хмари,
І шляхи мені покажуть
Твоя врода, твої чари.

Балада про мальви
Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене.

Приспів:
О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров’ю зацвіла.

Не плач, не плач, бо ти вже не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."

У матерів є любі діти,
А у моєї – тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.

Приспів

Як сонце зійде – вийди на поріг,
І люди схиляться тобі до ніг.
Пройдися полем – мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.

Життя – як пісня, що не віддзвенить.
Я в мальві знов для тебе буду жить.
Якщо ж я ласку не встигла принести –
Прости, прости, прости, прости.

Я піду в далекі гори

Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила –
Карі очі, чорні брови.

Приспів:
Мила моя, люба моя,
Світе ясен-цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу любов-зажуру,
Мрію молоду,
І сади цвітуть для мене,
Як до тебе йду.

А як вітер з полонини
Полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину –
Чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки,
І бескиди, і діброви,
І шляхи мені покажуть
Карі очі, чорні брови.

Водограй

Тече вода, тече бистра, а куди – не знає,
Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро – хай він нам зіграє.

Приспів:
Ой водо-водограй, грай для нас, грай.
Танок свій жвавий, ти, не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси
Що хочеш, водограю, попроси.
Струни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
А ми зіграєм на струнах отих,
Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.
Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

Два перстені
Як ішов я опівночі
Понад тихою водою,
Зачерпнув у руки срібло
Те, що місяць там залишив,
І зробив я з нього перстень...

А як сонце привітало
Мене вранці в чистім полі,
Я знайшла вінок з барвінком,
Недоплетений учора,
І зробила з нього перстень...

Приспів:
Два перстені – то для тебе,
Вибирай, що любиш.
Два перстені – то твій усміх,
А твій усміх – моя згуба.
Два перстені дня і ночі,
Ти візьми з собою.
Як знайти мене захочеш,
Кинь їх вранці за водою.

Знову осінь нам приносить
В злотих кронах неба просінь, –
Поміж дивних барв довкола
І вітри віолончелі.
Не сумуй за веснотравнем.

Ту ж мелодію забуту
Два перстені нагадають,
Нагадають як забудеш,
Не знайдеш і не полюбиш.
Не сумуй за веснотравнем.

Я - моє крило
Зірки на снігу, зірки на снігу,
Веселі зірки новорічного свята.
Зірки на снігу, зірки на снігу,
І ми у Карпатах, у синіх Карпатах.

Приспів:
Я – твоє крило, ти – моє крило, –
Щастя більшого не треба.
Полетімо в ніч, в неповторну ніч,
І крильми торкнемось неба.

Зірки на вінках, вінки на воді,
Вінки на воді в синю ніч на Купала.
Зірки на вінках, зірки на воді,
І ще одна впала, на щастя нам впала.

Ось на цьому сайті ви можете ознайомитись з текстами